Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у., Ум. бліденький, блідесенький.
Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.
Женти́ця, -ці, ж. Сыворотка (молочная). Шух. І. 37.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.
Запрути́ти Cм. запручувати.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Роспочати, -ся. Cм. роспочинати, -ся.
Хланок, -нку, м. Флангъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шльоха, -хи, ж. Потаскуха, гулящая баба. Венера не послідня шльоха, проворна, враг її не взяв. Котл. Ен. І. 12.