тріпання
Тріпання, -ня, с. 1) Дерганіе. 2) Битье, наказаніе розгами. 3) Выколачиваніе, вытряхиваніе. 4) Хлопаніе (крыльями, напр).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Том 4, ст. 284.