Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блаженний, -а, -е. Блаженный. Блаженний муж на лукаву не вступає раду. Шевч.
Винничок, -чка, м. Ум. отъ винник.
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
Виразок, -вку, м. = виразка. У мене виразок зробився на нозі — неначе рана. Новомоск. у. Закрапати треба березівкою виразок. Конст. у.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 439. 2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла. Мет. 229.
Палення, -ня, с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.
Тройчаки, -ків, м. мн. Вилы съ тремя зубьями. Харьк. г.
Трусниця, -ці, ж. Лихорадка. Вх. Зн. 71.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.