Відтоді нар. Съ тѣхъ поръ. Відтоді та полонина вівчарева звеся.
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба!
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Отора, -ри, ж. Закваска.
Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл.
1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче!
3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте.
3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх.
Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі.
Розсіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою.
Се мист. с. р. отъ сей.
