Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має. Мкр. Н. 32.
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Гуді́ння 2, -ня, с. Гудѣніе, гулъ. (Cм. Густи). Левиц. І. 389; Левиц. Пов. 83.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Згриз, -зу, м. згри́за, -зи, ж. = згризота. Вх. Зн. 21. Вх. Лем. 418.
Легкий, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Ном. № 351. Хліб глевкий, на зуби легкий. Ном. № 12288. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Рудч. Ск. І. 7., Ум. леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Чуб. V. 976. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І.
Пімста, -ти, м. Месть.
Поколихнути, -ну́, -не́ш, гл. Покачнуть, пошатнуть. Дзвоничок цей дуже голосний, поколихнеш його тільки, зараз почуєш, як він задзвенить. Ком. Роз. II. 81. Положиш його на ту подушку і поколихнеш. Грин. II. 344.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Тискатися, -каюся, -єшся, гл. Лѣзть, протискиваться. Кост. (О. 1862. VI. 59).