Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає. Чигир. у.
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Пекельник, -ка, м. Житель ада, чортъ. МВ. (КС. 1902. X.  Коли дивиться, аж покійний пан старий, того пана батько, дрова возе у пекло, а вони, пекельники, кажуть... Рудч. Ск. І. 95.
Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus. Вх. Пч. II. 9.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. Новомоск. у. (Залюб.). 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Упрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = упроситися. Упрохавсь до його ночувати. Мнж. 84.