Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.
Запомо́га, -ги, ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає. К. Псал. 13.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця. Г. Барв. 246.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Тополенька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.