Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117.
Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ. Черном.
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Захва́лювати, -люю, -єш, сов. в. захвали́ти, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, захвалить, расхвалигать, предлагая хвалить.
Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили. Чуб. І. 161.
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися. Васильк. у.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Стільки, стілько, нар. Столько. Стільки правди, як у решеті води. Ном. № 6903. Иногда вм. скільки: Плач стільки тобі хочеться. Рудч. Ск. II. 146. Ум. сті́лечки, сті́лечко. Щоб я до схід сонця світу не побачив, коли я хоть на стілечко брешу. О. 1862. І. 34.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Тьху I въ выраж. що тьху. Сколько духу, сколько силы. тьху да́ти. Задать. Ти мусиш ворогам тьху дати. Котл. Ен. VI. 22. Въ томъ-же значеніи: чим тьху: А ну! чим тьху навтіки драть! Котл. Ен. VI. 83.