Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? Рудч. Ск. І. 94. 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік. Стор. МПр. 131.
Домести́ Cм. долітати.
Запекти́, -ся. Cм. запікати, -ся.
Котляренко, -ка, м. Сынъ мѣдника, литаврщика.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Понаводити, -джу, -диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже! Чуб. І. 153.
Присилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прислати, -шлю, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Кланяється, каже, пан Запічанський, прислав подарунок. Рудч. Ск. II. 12.
Проповідати, -да́ю, -єш, гл. Предсказывать. Пішов і повісився, як му биво проповіджено през ангева. Гн. І. 123.
Розрюмсатися, -саюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.