Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двойле́зний, -а, -е. Съ двумя лезвіями. Черниг. г.
Зазли́ти, -злю́, -ли́ш, гл. Очень разсердить, озлобить. Зазлив батька. Н. Вол. у.
За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.
Зача́ток, -тку, м. Начало. Н. Вол. у.
На́звище I, -ща, с. Названіе.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Посвятити, -ся. Cм. посвячувати, -ся.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Шитво, -ва, с. Шитье. Коли у кравця, чи у швачки за шитвом нитка в'ється, то той, чиє шитво, того року ше не вмре. Мнж. 154. Як глянула, — впустила і шитво з рук. МВ. (О. 1862. І. 89). Примоститься Любка з шитвом до вікна. Сніп. 153. Вона на шитві сидить одно. Лебед. у.