Бузьків, -кова, -ве 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi.
Бухан, -на, м.
1) = буханець. Пшенишний бухан. Бухан хліба. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі.
Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують....
Кабачки, -ків м., мн.
1) Pacт. Pepo L. var. citriformis.
2) Тыквенныя сѣмена, сѣмячки. достанеться на кабачки. Достанется на орѣхи.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Перепікати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепекти, -печу, -чеш, гл. Перепекать, перепечь.
Перехотітися, -четься, гл. безл. = перехтітися.
Промежка, -ки, ж. Промежутокъ, промежуточное разстояніе. Промежка між кроквами дуже широка, — се недобре, як крокви рідко стоять.
Снастити, -щу́, -сти́ш, гл. Уснащать.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.