Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аксами́тний, аксами́товий, -а, -е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.
Бездільний II, -а, -е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний. Чуб. Ѵ. 1016.
Бещад, -да, м. = бескид 2. Вх. Уг. 227.
Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Куйнара, -ри, ж. Шапка (у черноморскихъ чабанів). О. 1862. V. Кух. 57.
Музи́ченько, -ка, м. ласк. отъ музика 2. Чуб. V. 304. Заграй мені, музиченько, під осичиною. Грин. ІІІ. 648.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Підсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.до ко́го. Посылать, послать сватовъ къ кому. Парубок... підіславшись де небудь нерозважно, вхопить гарбуза. О. 1862. IV. 1.
Пустувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27.