Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться. Желех.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Камен. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.
Натурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = натуркати.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Папський, -а, -е. Папскій. Папська булла. Шевч.
Перевчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. перевчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Повиточувати, -чую, -єш, гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Трух, -ха, м. Рысь, конская побѣжка. Кінь біжит у трух. Вх. Зн. 71.
Шелепнути, -пну, -неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.