Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145.
Загляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. загля́нути, -ну, -неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. Макс. У світлоньку заглядає та ранесенько. Мет. 133. 2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки. Грин. III. 583.
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Навзнаки́ нар. 1) = навзнак. 2)дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. Новомоск. у. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки. Н. п.
Наді́сь нар. = надійсь. О. 1862. IV. 107. Та моя хороба надісь не скоро мене покине. Кіевск. у.
Наніма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Та не буду нанімати няньки. Чуб. V. 866.
Ониж нар. = аж. Вх. Зн. 44.
Перестріти Cм. перестрівати.
Понаводити, -джу, -диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже! Чуб. І. 153.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).