Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дряпа́к, -ка́, м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина. Шух. І. 18.
Жада́но нар. Желанно.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Зачха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Зачихать.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ. Н. Вол. у.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Перо, -ра, с. 1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля. Рудч. Ск. І. 77. 2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами. Грин. III. 3. 3) Перо рыбье, плавникъ. Пливе риба та й велика, тільки видно пера. Грин. III. 391. 4) Кисточка изъ трехъ — четырехъ куриныхъ перьевъ для проведенія узкихъ полосъ при раскрашиваніи глиняной посуды. Вас. 183. 5) Нижняя часть, лезвіе лемеха. Вас. 199. 6) Лезвіе бурава. Нема одного пера, а про те добре вертить свердел. Волч. у. Ум. пірце, пір'ячко.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки. Грин. III. 301.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).