Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Запиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить. Ой виїхало вражих здобишників сорок коней, ще й чотирі, ой як стали вони наперед возів, а всі вози затінили. Мет. 454. І нігде ні садочка, ні квіток, нема на чому запинити ока. Левиц. ПЙО. І. 475.
Засу́шечок, -чка, м. Ум. отъ засу́шок.
Киці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. Ном. № 12573. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби. Левиц. І. 276.
Перезбиватися, -ваюся, -єшся, гл. Спорить. Премудрий Саламон перезбивався зо свойою матір'ю. Гн. І. 45.
Позлущувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и злущити, но во множествѣ.
Потирити, -рю, -риш, гл. 1) Потащить. Чуб. II. 541. 2) Швырнуть, бросить. Подають йому. Куди! озьме та так до порога й потире. Драг. 63.
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.