Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Досновиґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дошляться, дошататься.
Знишка нар. Изподтишка, украдкой. Знишка мішки рве: то це такий чоловік. Черк. у. Як ниця собака — знишка рве. Ном. № 3039.
Корцівка, -ки, ж. = корчівка 2. Kolb. І. 61.
Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою. К. ЧР. 148.
Повинність, -ности, ж. 1) Долгъ, обязанность. Левиц. Пов. 333. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять. Котл. Ен. V. 43. 2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють. Грин. III. 565.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Поошукувати, -кую, -єш, гл. Обмошенничать, надуть (многихъ).
Тонічкий, -а, -е. = тоненький. Гол. II. 219.