Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анци́болот, -та,  анциболо́тник, -ка и анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово. О. 1862. V. 80.
Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Збудува́ння, -ня, с. Построеніе.
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться. Мнж. 183.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть. Чуб. І. 117.
Синятка, -ки, ж. Сортъ плахти, запаски. Чуб. VII. 428. Вас. 170. Г. Барв. 52. Що в лянній сорочці, а в плахті синятці. Чуб. V. 417. Ум. синяточка. Маркев. 11. Запасочка синяточка. Чуб. III. 486.
Скрепиця, -ці, ж. = скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці. Чуб. V. 952.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.