Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. ІІІ. 550.
Затрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задержать. Кохання... затримало і руку Вожу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.
Кізь-кізь! меж. Зовъ козъ.
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. (Київ) піймався був у руки ляхопанські. К. Дз. 156.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався. Св. Л. 275.
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Рідокоханок, -нка, м. Любящій родину? Любимець рода? Слово встрѣчено только въ стихотвореніи Метлинскаго въ приложеніи къ бандуристу: Кому й співати сю співанку, як не тобі, рідокоханку? Южно-р. Зб., Отд. І. 21.
Тужливо нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.
Штудерний, -а, -е. 1) Хитрый. Желех. 2) Замысловатый, искусный.