Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закріпи́ти, -ся. Cм. закріпляти, -ся.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают. Н. п.
Користонька, -ки и кори́сточка, -ки, ж. Ум. отъ користь.
Морі́г, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. Гол. IV. 194. На морозі добре лежати. Н. Вол. у. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Н. п. Ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці. Мир. ХРВ. 39.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче. Щог. В. 51.
Таволожник, -ка, м. 1) Spiraea crenata L. Анн. 339. 2 — пужний. Spiraea hypericifolia L. Анн. 340.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать. Вх. Лем. 476.
Украяти, -раю, -єш, гл. 1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291. 2) Откроить, отрѣзать.
Цирклювати, -люю, -єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей. Алв. 6.