Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця. 2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Повигортати, -та́ю, -єш, гл. Выгресть (во множествѣ). Повигортай попіл з усіх грубок.
Проміння, -ня, с. соб. Лучи. Сонце... сипнуло промінням по росяних травах. К. ХП. 23. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах. МВ. І. 39.
Сенатор, -ра, м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Грин. III. 351. Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали. К. ЧР. 10.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. І. 14 6. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Фи́скавка, -ки, ж. Гадюка черная, Pelias berus L. Вх. Зн. 75.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Щепина, -ни, ж. Балка, связывающая снизу стропила.