Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних.
Копа, -пи, ж.
1) Міръ, сельское общество, сходка для рѣшенія судебныхъ дѣлъ; судебное засѣданіе (въ старину). Копа переможе й попа. Позови й копи страх надоїли.
2) 60 штукъ чего-либо. Тепер давай мені хоч копу таких дівчат. — Сидить курка на копі, знесла яєць три копи.
3) Копна хлѣба (въ ней 60 сноповъ). Жито жали, в копи клали. Де ж Катрусю пригорнула? (ніч) Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою сина забавляє. Хто іде з копами, — у двір завертає. Наплюю я шпану: свою копу молочу. у копи вкласти. Побить сильно. Так мене, синку, у копи вклали, що й не приведи Мати Божа.
4) 50 копеекъ. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Нанялася носить воду, бо грошей не стало... кіп із вісім заробила.
5) Счетная единица у оконщиковъ: кола рядова заключаетъ въ себѣ 14 оконъ; кромѣ нея, есть копа шіснадцятка (16 оконъ), двадцятка (30), сороківка (40) и шестидесятка (60 оконъ). Ум. кіпка, кіпонька, кілочка. Поставлю женців сімсот, молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок. Сюди хіп, туди хіп, — за сміттячко дев'ять кіп, а десята кіпка, що вимела тітка. В снопочки в'язала, в кіпочки складала.
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Прочанка, -ки, ж. Богомолка; странница.
Сигла, -ли, ж.
1) = смерека (европейская пихта), имѣющая вѣтви лишь вверху.
2) Горный лѣсъ изъ такихъ сигл.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі.
Уколотися, -люся, -лешся, гл. Уколоться.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ.
Читака, -ки, об. Чтецъ, чтица. Із тебе, як бачу, і читака поганий.
Штрикатися, -каюся, -єшся, гл. Колоть.