Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Збоє́цький, -а, -е. Разбойничій. По шляхетській гордували, по збоєцькій жартували. К. Досв. 115.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Набі́жка, -ки, ж. Барышъ, прибыль. Як по копійці набіжки, то й то гаразд. Лубен. у.
Поморщити, -щу, -щиш, гл. Поморщить, сморщить. Чуб. V. 1106.
Присадистий, -а, -е. Низкій и толстый, коротконогій. Присадистий кінь. Н. Вол. у.
Створіння, -ня, с. Твореніе, тварь. Житом. у.