Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торохтілка

Торохтілка, -ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. торохтілочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОХТІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОХТІЛКА"
Барвний, -а, -е. Цвѣтной. Желех.
Бондарченя, -няти, с. Ребенокъ бочара. Ум. бондарченятко, бондарчатко.
Друкваниця, -ці, ж. Юбка изъ синей выбойки. Вх. Лем. 411.
Зашолуди́віти, -вію, -єш, гл. Запаршивѣть. Стор.
Зірва́ти, -ся. Cм. зривати, -ся.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Посл. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Стор. МПр. 112. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Ля́мець, -мцю, м. Войлокъ. Вас. 156. 159. Лямці, мн. Валенки. КС. 1893. XII. 448.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Притуманити Cм. притуманювати.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОХТІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.