торг

Торг, -гу, м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. Шейк. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. Посл. Я на торгу була, торгом торгувала. Грин. III. 417. він, вона до сього то́ргу й пішки. Онъ, она очень рады этому. Ком. II. 68. Ум. торжок. Мет. 205.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 275.

Випадкові слова

Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним. Котл. Ен.

повністю...

Бережіння, -ня, с. Бережливость, охранность. Бережіння лучче ворожіння. Посл.

повністю...

Барвін, -ну, м. = барвінок. Барвін процвітає. Млак. 90. То же: барвін-листок. Ходжу, блуджу по-над лози, а в ти с лозах барвін-листок, — щипну, вирву, вінець сплету. Чуб. ІІІ. 37.

повністю...