Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буйволя, -ляти, с. Буйволенокъ. Вх. Пч. II. 5.
Відбутний, -а, -е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?... Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають. Грин. II. 274.
Пізно нар. Поздно. Ум. пізненько. Ой пізненько, нераненько із вулиці ходиш. Н. п.
Порозгойдувати, -дую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Ревун, -на, м. = рева. Ум. ревунець. Ревунці ревуть. Ном. стр. 298.
Роздрочитися, -чуся, -чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї. Ном. № 4168.
Стулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стулитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Складываться, сложиться вмѣстѣ, сжиматься, сжаться, прижиматься, прижаться другъ къ другу. Чи так у вас, як у нас на березі колючки? Чи так у вас, як у нас стуляються губочки? Мил. 108. Дід трохи притомивсь, вже і торба з запасом стулилась. Стор. І. 98. 2) О человѣкѣ, животномъ: съеживаться, съежиться. — плечима. Пожать плечами. Стуливсь плечима та й пішов. Н. Вол. у.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32.
Хвабрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Шейк.
Часовий, -а, -е. 1) Временный. Це лихо часове, — воно швидко минеться. 2) Тотъ, которому пришло время. Не вмірають старі, тільки часові. Ном. № 7262.