Дверча́тий, -а, -е. Дверной.
Дьо́гнути, -гну, -неш, гл. Толкнуть, кольнуть. Дьогнуло в серце.
Закарлю́чистий, -а, -е. Со многими загибами, поворотами. Пішов собі знову блукати по закарлючистих улицях московських.
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Индюр, -ра, м. = индор.
Кріслатий, -а, -е. = крислатий. В середині церква хороша... і малювання дороге... а над кріслатим лихтарем Дух Святий.
Лига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Набрасывать веревку на рога вола. Лигай вола! чого стоїш? 2) и сов. в. лигнути, -ну, -неш. Хлебать, хлебнуть, глотать, глотнуть, проглотить, жрать. Він плакав і лише кулешик. Тут з салом галушки лигали. Купив слив та й лигаю собі. Тільки кусай, кільки можеш лигнути. Менше вкусиш, борше лигнеш.
Ми́нтус, -са, м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ , вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваемые нищимъ и пр. Там би мати минтусами краденими годувала. Cм. мантули, мантулки.
Обжинати, -на́ю, -єш, сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл.
1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху.
2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали.