Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.
Допащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить вздорные разсказы.
Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Кв. І. 233. Поночі блукає злодіяка. К. Іов. 53. Ум. злодіячка. Воришка. Мир. ХРВ. 119. Якийсь лихий злодіячка. Мир. ХРВ. 202.
Змусуватися, -суюся, -єшся, гл. Перебродить, перепѣниться.  
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.
Паруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65.
Переполовинити, -ню, -ниш, гл. см. переполовинювати.
Привадити, -джу, -диш, гл. Привязать, привѣсить. Угор. Вх. Лем. 456.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Узолити, -лю, -лиш, гл. Достаточно утолочить (бѣлье).