Виразний, -а, -е. Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами.
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Вже ї мати заволала. Ось вам Степана в хату заволала. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали.
Зла́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. злагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, собраться, приготовляться, приготовиться. Злагодивсь Ілько їхати у город. 2) Мириться, помириться, соглашаться, согласиться, приходить, прійти къ соглашенію, уладиться. А як злагодили-сте-ся за ті чичуги? От взялись за діло. Зговорились, злагодились.
Копний, -а, -е. = коповий.
Ночувати, -чую, -єш, гл.
1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе).
2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою.
Позаборонювати, -нюю, -єш, гл. Запретить (во множествѣ).
Розлобурюватися, -рююся, -єшся, гл. Разлѣниться, привыкнуть къ праздной жизни.
Тряскати, -каю, -єш, гл. Хлопать. Аби Біг ласкав, а батіг тряскав.
Шаленистий, -а, -е. Шальной.