Баглаї, -їв, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. То же: баглаї вкинулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. баглаї бити. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши.
Вискіпатися, -паюся, -єшся, гл. Проявиться, взяться. і звідки се він вискіпався на наше безголов'я?
Знудіти, -дію, -єш, гл. Соскучиться, затосковать. Я аж знудів, ждучи вас.
Перетлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перетліти, -лію, -єш, гл. Перетлѣвать, перетлѣть, истлѣть.
Півполукіпок, -пка, м. Пятнадцать сложенныхъ въ полѣ сноповъ.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Постоячка, -ки, ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить.
Упіратися, -раюся, -єшся, сов. в. упертися, упруся, -решся, гл. 1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. 2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі.
Ходити, -джу, -диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. ходи, ходім, ходіть! Иди, пойдемъ, пойдемте! Біжи лишень сюди, Марусечко, до нас! Ходи, не соромся! Ходім повінчаймось, моє серденятко. Ѣздить въ дорогу. Та вдарили зразу у великий дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. Плавать по водѣ. Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. Вообще двигаться (о снарядахъ, машинахъ). Ходить у ставках спідній навій. 2) Находиться, пребывать. У тяжкому недузі ви ходите. 3) — в чо́му. Быть одѣтымъ какъ, одѣваться какъ. Ходимо в латаній одежі. 4) — коло чо́го. Заботиться о чемъ, ухаживать за чѣмъ. У нас не знають, як лучче доглядати худобу, ходити коло неї не вміють. У нас, сину, нема коло чого й ходити, нам самим нічого їсти. Хиба ти мужичка, чи що, що б коло свиней ходити. 5) — дитиною. Быть беременной. Я тоді оцією дівчиною ходила. Ні однією дитиною не було їй так важко ходити. А я другою дівчиною ходила, третього дня і знайшла. 6) — до вітру. Испражняться. 7) — на́висом біля ко́го. Неотступно ходить за кѣмъ. 8) — під обухом. Находиться подъ страхомъ за свою участь. 9) — по правді. Поступать правдиво, служить правдой. Я кождому було по правді хожу. 10) — своїм робом. Дѣйствовать, поступать по своему, самостоятельно. Cм. еще роб. 11) — утяжі́. Быть беременной. Жінка тоді у тяжі ходила. 12) — ходором. Дрожать, быть въ движеніи, волноваться. Плечі й груди аж ходором ходять. Од гучних мазурок ходять ходором палати. Перед паном Хведором ходить жид ходором, і задком, і передком перед паном Хведірком. Дивись, як ходором заходив, мов опарений. Ум. ходи́тоньки, ходуні, ходусі, ходусеньки. Мої любі вечерниченьки! вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок.