Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висиплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виспатися, -плюся, -пишся, гл. Высыпаться, выспаться. Доки ти висиплятимешся та вилежуватимешся? А в вівторок похмелялася, а в середу висиплялася. Грин. II. 325. Хто як постеле, так і виспиться. Ном. № 7201.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. Греб. 339. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Шевч. Він мене од смерти одволав. Рудч. Ск. І. 128.
Намисти́на, -ни, ж. Одно зерно мониста. Ум. намистинка, намисти́ночка.
Обпірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру, -реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну.
Пообкопувати, -пую, -єш, гл. Окопать (во множествѣ).
Поповиварювати, -рюю, -єш, гл. Повысить много. поповиварювати води з ко́го. Измучить кого придирками, издѣвательствомъ. Ще трохи знущався ти з нас?... Ще мало поповиварював води, як жили в тебе? Мир. Пов. І. 131.
Стелина, -ни, ж. Доска въ потолкѣ. КС. 1901. II. 131. Ум. стелинка, стелиночка. Мет. 198.
Тещухна, -ни, ж. = теща. Чуб. III. 191.
Тобілка, -ки, ж. = табівка. Гол. Од. 67.
Топити, -плю, -пиш, гл. 1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша. Мет. 263. 2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить. Шейк. 3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло. Шух. І. 18. 4)молоко́. Топить молоко.