Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Кантабал, -лу, м. = кантабас. Як напився кантабалу, — ляшок нетверезий.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей.
Ля́цький, -а, -е. = лядський. Без... оборони земляків од ляцької нахаби. ля́цька борода. Трава, которая осталась незахваченная косою.
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Поквапитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Поспѣшить, поторопиться.
2) Польститься. Але не багато значних панів поквапилось до неї в гості.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. З провалля сапнуло чадом.
Уводити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл.
1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. — у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест.
2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить.
Уздила, -ди́л, мн. = удила.