Витанцьовувати, -вую, -єш, сов. в. витанцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, протанцовать. Доводилось витанцьовувати з молодцями-паничами. Танцювали уже так, що против них ніхто на світі так не витанцює.
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти.
Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Няньчитися, -чуся, -чишся, гл. Няньчиться.
Право II, нар. 1) Прямо. Право стоїть. Виходить панночка та й право до пана мого. 2) Истинно. Право відказав єси. Ум. праве́нько, праве́сенько. Шлись я, братіку, правесенько ходив.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они!
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
