Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тобілка

Тобілка, -ки, ж. = табівка. Гол. Од. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОБІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОБІЛКА"
Верзякати, -каю, -єш, гл. Болтать, плести, молоть вздоръ. Верзякали вони таку дурницю. Ком. І. 53.
Висилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. висилитися, -люся, -лишся, гл. Изнуряться, изнуриться, истощаться, истощиться.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Зімлі́ти, -лію, -єш, гл. = зомліти.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Опіка, -ки, ж. Опека. Левиц. І. 284.
Паленчарня, -ні, ж. Винокурня. Желех.
Переділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. переділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, подѣлиться. Переділилися удвох. Рудч. Ск. І. 30. Бігли через лісочок (кози), вхопили кленовий листочок, та й тим переділились. КС. 1883. IX. 222.
Роспестити, -щу, -стиш, гл. Избаловать, изнѣжить.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОБІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.