Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123. Cм. бруслина.
Волокуша, -ші, ж. Родъ невода. Азовск. и Черном. Ум. волокушка.
Колупати, -па́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] колупнути, -пну, -не́ш, гл. Ковырять. піч колупати — обрядовое дѣйствіе невѣсты во время сватовства. Стала коло печі та й колупає її пальцем. Кв. І. 76. колупнуло за серце. Защемило сердце. Колупнуло Антося за серце, — аж заплакав. Св. Л. 160.
Манту́ли, -тул, ж. мн. 1) Подачки, собранныя колядниками или нищими. Лебед. у. 2) Родъ пирога изъ кукурузной муки съ сыромъ. Вх. Зн. 35.
Міч I Cм. меч.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Позамітати, -та́ю, -єш, гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати. Чуб. V. 63.
Ссати, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.