Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув. О. 1862. І. 31.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині. Грин. ІІІ. 415.
Клекацка, -ки, ж. Крыжовникъ. Вх. Лем. 425.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой. ЗЮЗО. І. 288.
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = козелок.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ. Желех.
Обв'язувати, -зую, -єш, сов. в. обв'язати, -жу, -жеш, гл. = об'язувати, об'язати.
Обкапати Cм. обкапувати.
Поваба, -би, ж. Привлекательность, прельщеніе. Поваба, которою нас манять із тихих хуторів. К. (О. 1861. І. 311).
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.