Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Дава́тися, даю́ся, дає́шся, сов. в. да́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Даться, отдаться. А довго покружили й коло Трапезонда: не дався в руки. Морд. Ох, не даймося, панове молодці, ми.... у неволю. ЗОЮР. Сію конопельки дрібні зелененькі, сами не беруться, мені не даються. Чуб. V. 3. 2) Позволить, допустить. Було тобі уродиться, було тобі вдаться, було тобі та й не даться з себе насміяться. Не давайся кожному вітрові повівати. Ном. № 3840. 3) Быть даннымъ, имѣться. Як би то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла. Шевч. 27. Коб далося хоч одну годину, як прийшов оце, то б вирятував. Н. Вол. у. 4) Да́тися зна́ти, — у знаки́. Дать себя знать, помнить, почувствовать. Ном. № 414. Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати. Дума, Було тобі Хмельницького у вічні часи не займати; бо дався мені гетьман Хмельницький гаразд-добре знати. Мет. 394. Дамся ж я їм у знаки! Стор. МПр. 99. 5)на підмо́ву. Дать себя обмануть. Я.... такої (дівчини) жду, щоб ся не дала парубкові на підмову. Федьк. Пов. 6)в тямки́. Дать себя помнить. Мабуть добре Московщина в тямки їй далася! Бо уночі тілько й знає, що москаля кличе. Шевч. 7)на мо́ву, на ре́чі. Быть разговорчивымъ, краснорѣчивымъ. Улита чогось на речі не давалась: якась смутна наче зробилась. Г. Барв. 218. Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. Г. Барв. 422. 8)у ві́чі. Показаться на глаза. Привели його до матері, а сами повертались, не дались у вічі матері. ЗОЮР. II. 52. 9)на я́вку. Показаться. Це вещ така невидима (чорт), а то якось то він на явку дався. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дерев'я́нка, -ки, ж. 1) Деревяшка. Сиканки мнуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. Ном., стр. 302, № 411. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Гліб. 28. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку. Хата. 121.
Коловатній, -я, -є.. ко́ловатне зілля, Раст. Silybum Marianum. Шух. І. 22.
Куришка, -ки, ж. Глиняная кадильница для ладона, употребляемая крестьянами. Вас. 183.
Мшани́к, -ка́, м. Омшаник.
Побігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Побѣжать. Ой побігла дівчинонька до ворожки просто. Н. п. 2) Поѣхать. Наум зараз шатнувсь, наняв збіржаника і побігли що є духу з цілюрником додому. Кв.
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку. Волч. у.
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами. Ровен. у.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. Ном. № 5362. 2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Ном. № 707. Широкеє поле. Чуб. III. 241. Широкая нива. Чуб. III. 251. 3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький. Чуб. V. 134.