Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать. Шевч.
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Шевч. 532. Лазарь, що по печі лазив. Ном. № 4075. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Ном. № 4075. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Ном. № 7580. Через плоти лазив. Чуб. V. 79.
Лите́рний віз. = літерний віз.
На́плід, -лоду, м. Приплодъ; потомки. Щоб ви самі... околіли, превражі дуки, з своїми жінками і з усім наплодом. К. Бай. 43.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. О. 1862. II. 24.на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув. Полт. у.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.
Спразнити, -зню́, -ниш, гл. Не работать, провести по праздничному (день). Пятницю спостила, неділю спразнила. Чуб. V. 525.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).