Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валоб, -ба, м. Родъ толстой доски. Шух. І. 188.
Гончарюва́ти и ганчарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.
Дорі́женька, дорі́жечка, -ки, ж. Ум. отъ доро́га.
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Однаковісінько нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене въ снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали. ЕЗ. V. 217.