Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тімаха

Тімаха, -хи, об. 1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. Розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. 2) Удалецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІМАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІМАХА"
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти. Угор.
Джу́ронька, -ки, м. Ум. отъ джура.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Крак, -ка, м. Кустъ. У нас де крик, там і козак. Ном. № 772.
Надібра́ти Cм. надбірати.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Пугачевий, -а, -е. Относящійся къ филину.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. І цвіркун на видноці не цвірчить. Ном. № 1381. Cм. цвірчок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІМАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.