Вигодинюватися, -нюється, сов. в. вигодинитися, -ниться, гл. безл. Проясняться, проясниться (о погодѣ). Перейде дощ, вигодиниться, протряхне, то й поїдемо.
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Звідта́м, зві́дти, зві́дті́ль, звідтіля́, нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Син узяв, вив'язав звідтіля невістку, а ув'язав сучку.
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. Молоде колосся з жита зриваю.
Морг I меж. Выражающее миганіе, морганіе. Кив, морг на його.
Нами́слювати, -люю, -єш, сов. в. нами́слити, -слю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, выдумывать, выдумать. Що там намислить, чи зробить, — мати удові похваляться.
Покривайниця, -ці, ж. = покривальниця. Покривайниця плаче, покриватись не хоче.
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить.