Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Зімува́тися, -муюся, -єшся, гл. 1) = зімувати і. Ой убірайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу. Грин. III. 571. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Надозоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Донять. Надозолила мені катова дзундзуриха. МВ. (КС. 1902. X. 147). Дуже вже ви нам надозолили. Стор.
Плісня, -ні, ж. 1) Плѣсень. Н. Вол. у. 2) = плішня. Берд. у.
Погреб, -бу, м. = погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Тринпіль, -ля
Умерлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Ном. № 5668. Горить, як за умерлого душу. Ном. № 14046.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.