тичба

Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. ІІІ. 29.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 264.

Випадкові слова

П'ятимісячний, -а, -е. Пятимѣсячный. Желех.

повністю...

Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.

повністю...

Жба́н, -ну, м. = джбан. До пори жбан воду носить. Ном. № 7771. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Чуб. V. 921. Ум. жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок.

повністю...