Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Ма́мчити, -чу, -чиш, гл. = мамкувати.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Понадувати, -ва́ю, -єш, гл. = понадимати.
Серпій, -пія, серпни́к, -ка, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum. Вх. Пч. І. 9.
Сплянтувати, -ту́ю, -єш, гл.ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко. Чуб. II. 183.
Стодола, -ли, стодоля, -лі, ж. = клуня. Чуб. V. 333. III. 230. А вже ж твоя пшениченька в стодолі. Н. п.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. I. 109. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. Левиц. І. 374. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. НВолын. у. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен. Каменец. у.