Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арда́ль, -лі, ж. Трансильванія. Федьк. І. Слово отъ изд. XV.
Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл. 1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Живі́т, -вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. бере́, хапа́є за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. будь здорова з животом! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. Даруй мене живото́м. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. XII. 14. ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. к животу́ зболити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. І. 134. Ум. животик, живото́к, живото́чок. Ув. животи́ще.  
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех.
Осапувати, -пую, -єш, гл. = обсапувати. Тютюн треба осапувати. Черниг. г.
Повибовтувати, -тую, -єш, гл. Выболтать, выплескать (во множествѣ).
Попідмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Подговорить, подстрекнуть (многихъ)
Порозчісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Расчесаться (о многихъ). Дівчата порозчісувалися, позапліталися. Кіевск. у.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Котл. Кн. IV. 65. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. Мет. 285. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. (Стрижевск.). 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. Г. Барв. 536. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла. Павлогр. у.
Умисел, слу, м. Мысль. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати, стали умисли козацьку голову клюшника розбивати. АД. І. 212.