Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тилок

Тилок, -лка́, тило́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ тил. 2) Задняя часть обуви, задникъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛОК"
Вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
З'язуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. з'язатися, -в'яжуся, -жешся, гл. = зв'язуватися, зв'язатися. Харьк.
Лавочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Линко́ватий Кінь Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.
Линю́щий, -а, -е. Линючій, линяющій. Заполоч линюща. Черк. у.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає. К. МБ. II. 120.
Хвоськати, -каю, -єш, гл. = хвиськати.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.