Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідака, -ки, об. = бідаха.
Бозкий, -а, -е. Божескій. Да везуть царя до Господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Желех. Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. І. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.
Підпити Cм. підпивати.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224.
Прирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. прирівняти, -ня́ю, -єш, гл. Сравнивать, сравнить. Ном. № 1300. Не хочу я ні кого прирівняти, звиняйте, до свині. Гліб. Прирівняв кішку до собаки. Ном. № 7929.
Чоботонько, -ка, м. Ум. отъ чобіт.