Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибіжка, -ки, ж. Раст. Мятликъ, Роа. Вх. Уг. 230. — лугова. Раст. Роа pratensis. Шух. І. 20.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Молдава́нський, -а, -е. Молдаванскій, принадлежащій молдаванину. Левиц. Пов. 207.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Позапивати, -ваємо, -єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя. Богодух. у.
Понадівати, -ваю, -єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. І. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка. Зміев. у.
Сутугуватий, -а, -е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.
Треш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.