Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Му́зьки, -зьок, ж. мн. Начесы. (К. 11. Михальчукъ).
Пацятник, -ка, м. Матка у свиньи. Желех. Вх. Зн. 47.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Поперевисати, -саємо, -єте, гл. Перевѣситься черезъ что-либо, напр. черезъ заборъ (во множествѣ). Наші груші до сусід поперевисали, а вона й обривають. Кіевск. у.
Поспільство, -ва, с. Простой народъ, чернь. К. ЧР. 71. Допекли (ляхи) козакам і поспільству. К. ЧР. 39.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Самобієць, -бійця, м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць. Грин. I. 185.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.
Упиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. упитися, уп'юся, -єшся, гл. 1) Напиваться, напиться, упиваться, упиться. Дай, Боже, пить, та не впиваться. Ном. Мені любо дівочою красою впиватись. К. Досв. 90. 2) Впиваться, впиться, вцѣпляться, вцѣпиться. Як п'явка впивсь. Ном. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася. Шевч.