Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Нездібний, -а, -е. Неспособный. Желех.
Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? МУЕ. І. 115. (Полт. г.). 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране). Шух. І. 39.
Промовка, -ки, ж. 1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе. Маркев. 58. 2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Левч. 129. Cм. промова, промівка.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Роспороти, -ся. Cм. роспорювати, -ся.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Указувати, -зую, -єш, сов. в. указати, -жу, -жеш, гл. Указывать, указать, показать. Укажи палець, а він руку просить. Ном. № 4858. Бодай же ти, дівчинонько, щастя-долю мала, що ти мені молодому дорогу вказала. Мет. 452.
Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ). Шейк.