тижбір
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Носиться, як баба з тижборьом.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Том 4, ст. 260.