Балабух, -ха, м.
1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ нищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго.
2) Комъ, комокъ. Балабух глини. Ум. балабушок.
Відпасатися, -саюся, -єшся, сов. в. відпастися, -суся, -сешся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Одпасся людським потом.
Відчудити, -джу, -диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла.
Головічка, -ки, ж. Раст. Trollius europaeus.
Гуня́вий, -а, -е = Гугнявий.
Квасніти, -ні́ю, -єш, гл. Киснуть.
Поперепалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Пережечься (во множествѣ).
Попоїсти, -ї́м, -їси, гл. Поѣсть. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Жінко! та чи нема чого попоїсти? Далебі аж шкура болить, так їсти хочеться.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Город Буша зовсім з людьми пропав. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний.
Смикове, -вого, с. Иронически: подать.