Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водопілля, -ля, с. 1) Наводненіе. 2) Приливъ.
Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.
Наслідній, -я, -є. Наслѣдственный. Земля наслідня. К. Бай. 24.
Пересолоджувати, -джую, -єш, сов. в. пересолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Дѣлать, сдѣлать слаще чѣмъ нужно.
Покривати, -ва́ю, -єш, сов. в. покрити, -крию, -єш, гл. 1) Покрывать, покрыть. Мені хустиноньку в руках не носити, — за — для слави козацької сідельце покрити. Чуб. V. 289. Прийшла Покрова, — покриє не листом, то снігом. Покрова всю землю листом покрива. Ном. № 494. Хвиля роздалася, закипіла, застогнала і обох покрила. Шевч. 23. 2) Закрывать, закрыть. Довго стояв Кобза на могилі, провожаючи очима Марка; вже і гора його покрила. Стор. МПр. 50. 3)молоду. Въ свадебномъ обрядѣ: надѣвать на голову новобрачной уборъ замужней женщины, — это происходитъ въ воскресенье; въ понедѣльникъ иногда еще покрываетъ новобрачную въ церкви священникъ. КС. 1896. XI. 270. Чуб. IV. 364. Грин. III. 489, 548. Cм. скривати. Поэтому покрива́ти ко́су значитъ выходить замужъ: Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Грин. III. 217. Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку, — проситъ дѣвушка, желающая выйти замужъ. Г. Барв. 373. покривають, окривають также дѣвушку, лишившуюся невинности. КС. 1882. II. 427. 4) Покрывать, покрыть какое-либо дѣло, не желая обнаруживать. — Гей козачко, козачко! Десь твій козак нерано з походу прибував, що попід очима добрі гостинці подавав. То козачка добре дбала, по свойому козака покривала... — «Я пішла по дрова, та не втрапила по дрова, а втрапила по лучину, — попідбивала собі очі на ключину. ЗОЮР. І. 219. Єсть у мене стара мати, — буде славу покривати. Грин. III. 277. Покинутая дѣвушка просить: Прийди, прийди, мій миленький, покрий мою славу. Чуб. V. 814. Въ слѣдующемъ похоронномъ причитаньѣ покривати значитъ почти заступаться: Моя матінко, моя й голубонько!... Хто мене буде покривать, хто мене буде заступать? Мил. 196. 5) Извинять, извинить; вознаградить. Хозяева просять гостей: Що єсть, заживайте, за нас вибачайте: що не здарить ложность наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505. 6) Превосходить, превзойти. Вже й мене покрив багатством. Грин. II. 84. Так розбагатів, вже і багатого брата покрив. Драг. 50. Панів завидьки беруть, шо як же мугирь, та покрива. Мнж. 83.
Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. Чуб. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. Рудч. Ск. І. 72. 4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік. ЗОЮР. І. 52.
Убризкатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Уготовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уготовити, -влю, -виш, гл. Приготовлять, приготовить. Смерть младенцям вготовляє. Грин. III. 29. Хліба нема в господі — хоч груди теши: треба вготовити, одвезти в млин, а шо наші жінки, як уготов їй дров, хліба, дак і мовчить. Г. Барв. 309.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.