Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гризу́н, -на́, м. Мертворожденный ребенокъ. Александров. у.
Дужак, -ка, м. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь. Лубен. у.
Засипатися 2, -паюся, -єшся, сов. в. засипатися, -плюся, -лешся, гл. Засыпаться, засыпаться. Нехай мені гарячим піском очі засиплються. МВ. ІІ. 63. Засипалась криниченька золотим піском. Чуб. V. 204.
Змусуватися, -суюся, -єшся, гл. Перебродить, перепѣниться.  
Куйнара, -ри, ж. Шапка (у черноморскихъ чабанів). О. 1862. V. Кух. 57.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Мо́сір, -ру, ж. Солонка, сдѣланная изъ цѣльнаго куска дерева. Вх. Зн. 37.
Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати. Кв.
Струць, -ця, м. Дуракъ. Борз. у. Струць задесенський. Ном. № 13617.
Утішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. утішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, имѣть удовольствіе. Ото і недовго вони утішались баранчиком і торбою. Рудч. Ск. II. 133. Мати так уже втішається, що не знає вже, що й робити. Рудч. Ск. ІІ. 94. Не втішайтесь, мої воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42.