Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. МВ. шити-білити — завтра великдень. Посл. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. Шух. І. 254. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. Левиц. І. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. Чуб. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. Чуб. V. 574. 4) Лудить. Херс.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище. Драг. 85.
Корінний, -а, -е. 1) Корневой, относящійся къ корню. 2) Пряный. Желех. корінна. Водка, настоянная на кореньяхъ. В приставках стояла брага, а в бутелях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна. Мкр. Н. 23.
Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив. Г. Барв. 87.
Луза́тися, -заюся, -єшся, гл. Лущиться. Сире насіння погано лузається. Чернигов. у.
Почитати, -та́ю, -єш, гл. Почитать.
Прямісінько нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. І. 142.
Трісь меж., выражающее трескъ, лопаніе. Хоч трісь, а пнись. Ном. № 14218.
Трунвонька, трунвочка, -ки, ж. Ум. отъ трунва.
Черичка, -ки, ж. = чирка 1. Коло кринички плавають черички. Чуб. III. 427.