Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Відмайструвати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Перестать быть мастеромъ.
2) Окончить урочную плотничью работу. Відмайстрував своє, то й підеш додому.
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Гачур, -ра, м. = жеребець. Ум. гачурик.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав?
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство.
Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва.