Бахтати, -таю, -єш, гл. Буйно рости.
Великородний, -а, -е. Высокородный. Княгиня великородна.
Вербний, -а, -е. Вербный. — тиждень. Вербная недѣля. — неділя. Вербное воскресенье.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Мастити голову. Середа піст, не треба губи мастить. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Погоня, -ні, ж. Погоня. Ой Марку ж, мій Марку, не дрімай зо мною, бо побіжить мати в погоню за мною. Ум. погонечка, погононька.
Посміховисько, -ка, с. = посміховище.
Пройдисвіт, -та, м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо.
Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. 4) Родъ вышивки. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Ум. решіточка.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный.
