Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зачо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Надцю́кати, -каю, -єш, гл. Надрубить, надсѣчь.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю. К. ЦН. 269.
Передавати, -даю́, -єш, сов. в. передати, -дам, -даси, гл. 1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151.ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном. Лохв. у. 2) Передавать, передать, дать лишнее.
Підітнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = підтятися. Ніжки їй підітнулись — упала. МВ. І. 76.
Поросючка, -ки, ж. Свинья съ поросятами. Александровск. у. Г. Барв. 244. (Поросята) ссуть огрядну поросючку. Г. Барв. 418.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Удягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. удягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. У свитину вдягатимусь. Шевч. 504. Ой бурлака не вмивався, нема свити — не вдягався.