Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикайло, -ла, м. Имѣющій привычку лягаться.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. Ком. II. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. Ном. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Ном. № 809. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Н. Вол. у. Таке солодке зілля, дарма патоки. Н. Вол. у. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Св. П. Дарма, що голий, да в під'язках. Посл. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна. Н. п.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Инако нар. = инак. Не можна инако. МВ. ІІ. 103.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время. Н. Вол. у.
Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Проздріти, -рю, -риш, гл. = провидіти. Хто був темний ....проздрів. Гн. І. 190.
Усюсько нар. = усюсінько. Покрова усюсько похова. Ном. № 494.