Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Не губи мене з світу. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Доноша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = доношуватися.
Лайняк, -ка́, м.
1) = лайлак.
2) = лайняр.
Наслідок, -дку, м. Слѣдствіе, послѣдствіе.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Проявка, -ки, ж. Ум. отъ проява.
Розанець, -нця, м. = вергун.
Само́тний, -а, -е. , само́тній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний.
Скрипник, -ка, м.
1) = скрипаль.
2) Насѣк. Lamia.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.