Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско.
Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти.
Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Волів обробила, пшеницю звозила.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала.
Кицка, -ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Синьоцвіт, -ту, м. Раст. a) Delphinium Ajacis L. б) Nepeta nuda L.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. (Товариство) скомпонувало собі статут.
Терен 1, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Блищали чорні як терен очі. Ум. теренець, терено́к, тернок, терночок.
Щасливо нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.