Довге́ла, -ли, довге́ля, -лі, об. = Довгаль 1.
Заміря́ння, -ня, с. 1) Намѣреніе. 2) Замахиванье, намѣреніе ударить. Ні лайка, ні заміряння Максимове нічого їм не подіяли: він заміриться — утечуть, а там зирк! — уп'ять ідуть і дратують його.
Ізр.. Cм. зр.
Кіш, коша́, м. 1) Корзина большая стоячая для храненія муки или зерна. Ой пійду я до коша, — муки ні пилини! У сінях стоїть кіш із борошном. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. 3) Садокъ для рыбы въ видѣ поставленной въ воду плетеной цилиндрической корзины. Хоч риби нема — на́те вам кіш на рибу. 4) Деревянный коробъ въ мельницѣ надъ жерновами, куда высыпается зерно. Меле гречку, на кіш посипає. 5) Лагерь, стоянка. Гайдамаки повертілись попід частоколом та й вернулись до коша. А кошем вони стояли тогді цілі сутки у Великих курганів. Козаки вночі утікали і на тихому Дунаї новим кошем стали. 6) Запорожская Сѣчь. Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гірла, як свої п'ять пучок, знаю. дати від коша. Прогнать, отразить. остаться на кошу. Сѣсть какъ ракъ на мели.
Мушкови́й, -а́, -е́ Съ крапинками. Хустки повелись мушкові микитонові.
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Появити, -ся. Cм. появляти, -ся.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
Шатнутися 2, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься, метнуться. Зараз шатнулись по його, найшли його. Шатнулися по курінях запасу шукати. До ляса, мов ляхи, шатнулись.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові.