Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викрашатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ви краситися, -шуся, -сишся, гл. Красосоваться, покрасоваться. З полиці миси, миски й мисочки і зелені, й червоні, і жовті.... викрашаються. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Ном. № 8705. Дітей годувать — як камінь глидать. Ном. № 9199.
Доко́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. доколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Докалываться, доколоться.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова. Мир. Пов. І. 116.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня. Сим. 145.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Нагріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нагрі́тися, -гріюся, -єшся, гл. Нагрѣваться, нагрѣться, согрѣваться, согрѣться. Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне. Ном. № 10839.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Хвилівник, -ка, м. Раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля. Мкр. Н. 4.