Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпритомний, -а, -е. Безчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав.... Не пив би горілки! МВ. (КС. 1902. X. 144).
Бендюжина, -ни, ж. 1) = бендюга 1 — 3. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Проститутка, развратница. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Кочувати, -чую, -єш, гл. 1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. К. МХ. 38. Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі. К. ХП. 18. 2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана. Шух. І. 199.
Позбавитися, -віюся, -вишся, гл. Лишиться.
Сірак, -ка, м. и пр. = сіряк и пр.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися. Шейк.
Уразливий, -а, -е. 1) Чувствительный къ боли. 2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу. Мир. Пов. II. 108. 3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування. Стор. МПр. 746.
Хвурман, -на, м. = хурман. Грин. II. 195.