Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Женти́ця, -ці, ж. Сыворотка (молочная). Шух. І. 37.
Комариця, -ці, ж. = комарь. Вх. Зн. 27. Желех. Ум. комари́чка.
Кресатися, -шу́ся, -шешся, гл. Драться, биться. Штирі воли як соколи рогами ся крешуть. Гол. IV. 455.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Ном. № 1276. Прилетіла качка, крилечками ляска. Н. п. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Котл. Ен. II. 40. Ляснув себе по щоці. Кв. II. 173. Ляснув погонич пугою. К. Орися. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. О. 1862. VIII. 17. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ. Грин. І. 233.
Наві́сник, -ка, м. Испорченное намі́сник (Cм.). Ум. навісничок. Братіку-навісничку, сядь собі на кріслечку, не продавай сестри за руб за чотирі. Грин. III. 543.
Переглежувати, -жую, -єш, гл. = переглядати.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Скликатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися. Рудч. Ск. І. 31. 2) Сзываться.
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.