Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Горта́нь, -ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити.
Земозелець, -льця, м. Раст. Chelidonium majus.
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. . 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець.
Ніготь, -гтя, м. Ноготь. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ум. нігтик, і на нігтик не дав. Ничего не далъ. Челядників, челядок держав, свої плугатарі були; а нам і на нігтик нічого не зоставив.
Піяка, -ки, м.
1) = пияка.
2) Соленый и пустой огурецъ.
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный.
2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись!