Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Ном. № 1968. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати. Г. Барв. 454.
Дружи́тоньки Ум. отъ дружити.
Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. І. 128.
Перепробувати 2, -бую, -єш, гл. Переиспытать. За молодого віку перепробував усякої долі. Г. Барв. 182.
Пострашитися, -шимо́ся, -те́ся, гл. Испугаться. Вони пострашились, не мали де сховатись та повлазили в грубу. Чуб. II. 669.
Рама, -ми, ж. 1) Рама. 2) Переплетъ у окна, рама. 3) Зарубка. Вх. Лем. 459.
Спогудити, -джу, -диш, гл. = огудити. Kolb. І. 108.
Хишки, -шок, ж. = хихички. Хишками-смішками одбувсь. Черк. у.
Шабеленька, шабелечка, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
Шалапутнява, -ви, ж. Плутни, надувательство.