Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Осонь, -ни, ж. = осоння.
Подосиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досидѣть (о многихъ). Де це ви сидите? Подосиджувались, що вже й вечір.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю.
Помотлятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Помотаться, поболтаться.
2) Послоняться.
Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Музики стихли. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат.