Вештатися, -таюся, -єшся, гл. Ходить вездѣ, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою.
Гепати, -паю, -єш, гл.
1) Ударять.
2) Падать съ шумомъ.
3) Шлепать, идти по мягкому. І нащо ти гепаєш по грязі?
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем.
Кістка, -ки, ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ.
Кладь, -ді, ж. кладі да́ти = кладу дати. Ну, наші парубки дали йому такої кладі, що не скоро вичухається.
Крутня, -ні́, ж.
1) Постоянное верченіе, вращеніе.
2) = крутанина.
Підхожий, -а, -е. Похожій. Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти.
Потапці, -ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Жигай потапці, впустивши в юшку.
Умазувати, -зую, -єш, сов. в. умазати, -жу, -жеш, гл.
1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою.
2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.
Цурка, -ки, ж. 1) Палочка, большей или меньшей длины, употребляемая для различныхъ надобностей: а) У неграмотныхъ палочка для счетовыхъ нарѣзокъ, напр. когда сдаютъ на сукновальню сукно, то число локтей, аршинъ нарѣзывается поперегъ палочки, палочка раскалывается по длинѣ такъ, что нарѣзки видны на обѣихъ половинахъ, изъ которыхъ одна остается у сукновала, а другая у хозяина сукна. б) Палочка для стягиванія чего либо связаннаго: палочка вкладывается подъ веревку и круговые повороты цурки стягиваютъ веревку туже. Цуркою прикрутив. Тотъ же способъ для удавливанія пойманныхъ звѣрей. Най буде і яка лисиця, — з цурки не викрутиться. Встарину способъ смертной казни, удавливаніе цуркою. Русин, лях і циган промишляли непевним ділом і, ждучи на себе цурки... Отсюда выраженіе: Як цуркою крутить, т. е. очень больно (физически или нравственно). В серці мені мов цуркою крутить. Мені так, наче цуркою в серці повернуло. в) Палочка, къ которой кожевники привязываютъ выдѣлываемыя кожи. г) При изготовленіи изъ цѣльной колоды лодки заво́дять цурки́ — вставляютъ распорки между боками распоронной колоды, по всей длинѣ щели, канала. д) Маленькая палочка въ крестьянскихъ свитахъ, употребляемая для застегиванія вмѣсто пуговицы; чаще въ этомъ знач. Ум.: цурочка. е) Заостренная съ обоихъ концевъ палочка, употребляемая въ игрѣ также назыв. цурка. 2) Небольшая колодка, привязываемая свиньѣ на шею, чтобы затруднить ей бѣгъ, лазанье въ огородъ. 3) Родъ игры. Павлик, вибравши годину, знов утікав до наймитів, бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки. Ум. цурочка. Усе до цурочки згоріло.