Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Війнути, -ну, -неш, гл. Подуть, повѣять. Хатина чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його якимсь теплим духом. Мир. ХРВ. 217. Cм. вінути.
Завину́ти, -ну́, -не́ш, гл. = завити 2. Купи, мати, шовку завинуть головку. Н. п. Відказала вона, взявши грушу і завинула її в хустку. Св. Л. 204. Знайшла дитину, — ні в віщо завинути. Г. Барв. 529.
Кваслина, -ни, ж. 1) Иногда только во мн. ч.: квасли́ни. квасная гуща. Черниг. 2) Хлѣбная гуща, употребляемая при выдѣлкѣ овчинъ. Сумск. у.
Кутняк, -ка, м. = кендюх. Вх. Уг. 249.
На́довбень, -бня, м. 1) Надолбокъ? 2) Болванъ, дубина (о человѣкѣ).
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Фабра, -ри, ж. = хварба. Вас. 182.  
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. Угор. Фр. (Желех.).