Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Бочок, -чка, м.
1) Ум. отъ бік.
2) мн. бочки. Стѣнки лагунки (для дегтя).
Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети.
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо.
Коротеча, -чі, ж. — на те́бе! Чтобъ ты пропалъ! Желаю тебѣ смерти! Cм. коротка година.
Покоївчин, -на, -не. Принадлежащій горничной.
Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.