Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе).
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка.
Милу́н, -на, м. 1) Возлюбленный, любовникъ. 2) Милый, любимецъ. Удала мама милуна (т. е. родила сына).
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує.
Подвигати I, -гаю, -єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав.