Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся. Гол. 2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько. Грин. ІІІ. 429. 3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається. Грин. І. 239.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Молоча́ник, -ка, м. Рыба-самецъ. Вх. Зн. 37. Желех.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися. Гол. І. 252.
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься. 2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора. Мир. Пов. I. 165.
Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Прохлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Проболтаться въ водѣ извѣстное время.
Срака, -ки, ж. Задница.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.