Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безправство, -ва, с. Беззаконіе, безправіе. (Запорожці) відбивалися від ляха і його безправства. Млак. 122.
Бесіжник, -ка, м. Раст. a) Paris quadrifolia. Желех. б) — огородний. Malva. Вх. Зн. 2.
Відходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє. 2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки. 3) Вылѣчить. К. ЧР. 207. Вона тобі відходить твою слабість. Чуб. Яка вродила, та й одходила. Мил. 34.
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка. Подольск. г.
Нехлюйство, -ва, с. Неряшливость. Желех.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ. Лубен. у.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора. Греб. 347.