Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобовник, -ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. І. 128.
Вискромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вискромадити, -джу, -диш, гл. Выскребать, выскресть. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Парний, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Понамордовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Намучиться, устать (о многихъ).
Понуздати, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать (лошадей).
Пообмаслювати, -люю, -єш, гл. Обмаслить (во множествѣ).
Похмільний, -а, -е. Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная.
Туманити, -ню́, -ниш, гл. Дурачить, морочить. Хто його там думав свататись; так тільки туманив людей. Левиц. Пов. 44. Людей туманити. МВ. (О. 1862. III. 37). І не зводив з ума, не туманив дочку молодую. К. МБ. XII. 278.
Штиба, -би, ж. = штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.