Бічко, -ка (с.?) = клюсак.
Де́ржанце, -ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Показав з-на аршин від землі. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Оженився з Палажчиною дочкою. 2) Изъ. Вийшов з води. Дощ ллє, як з бочки. Не роби з губи халяви. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. 3-межи всіх найкраща. Кукуруза з жовта-зелена. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Аж страшна стала з плачу. Дякуєм тобі з душі! Я з того не винен, що така причина впала. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Не з Микити кпити. З другого ся насміває, а за себе забуває. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Не смійся, Іванку, з мойого припадку.
Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. Неправда увесь світ зажерла.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Павун, -на, м.
1) = павич.
2) Павлиное перо.
Позламувати, -мую, -єш, гл. Сломать (во множествѣ). Якась недобра душа вишеньки мені позламувала.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Порівняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Сравнять. Порівняй, Боже, і гори, і долини.
2) Уравнять. Всіх нас сира земля порівняє.
3) Сравнить.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.