Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму. Мил. 130.
Латинський, -а, -е. Латинскій. Латинський віршник. Шевч. 298.
Нава́блювати, -блюю, -єш, сов. в. нава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь (многихъ).
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Планета, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. Ком. І. 24. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає! Пирят. у.
Посередині нар. Посреди. А щоб мене до вечора посередині хати побачила. Ном. № 6763. Роздерлась завіса церковня посередині. Єв. Л. XXIII. 45.
Пошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Помошенничать нѣкоторое время, поплутовать. 2) Помотать, порасточать нѣкоторое время.  
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. Котл. Ен. V. 70. В сумне стогнаннє обертались речі. К. ХП. 52.