Виробляння, -ня, с., у гуцул. виробління.
1) Выдѣлка.
2) Выработка, обработка.
3) Зарабатываніе.
4) Продѣлываніе.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. 3) Названіе хороводной весенней игры. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє.
Му́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Просили — не хотів, казали — мусив. мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Ніяк не мусе достати грошей.
Обірник, -ка, м. 1) Навозъ. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мосяжним), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Поминальниця, -ці, ж. Одна изъ четырехъ осеннихъ субботъ (Кузьмина. Лучина, Дмитрова, Михайлова), въ которыя поминаются умершіе подаваніемъ священнику «на часточку» и воздержаніемъ отъ нѣкоторыхъ работъ.
Скупитися 1, -плюся, -пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече.
Уруна, -ни, ж. Всходы озимыхъ хлѣбовъ осенью. Добра вруна, треба спасувать. Пожени коні на вруну. Гарні вруна сього року.
Циганча, -чати, с. Цыганенокъ. Дивиться.... як циганча на добре сало. Зострічають, тільки не цигана, а циганча, так — літ з п'ятнадцять йому.
