Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Агу́ш! меж. См. союзъ А, 6. Агуш на банта, агуш на сідало — крикъ на проходящихъ публичныхъ женщинъ. Камен. у. Ном. №8839.
Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками. Г. Барв. 22.
Відкосити Cм. відкошувати.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Мет. 403. Ціновим ґудзем застебнувся. Котл. Ен. IV. 26. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Св. Л. 27. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. Грин. ІІІ. 54. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Св. Л. 74. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного. Морд. Оп. 23.
Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин. Котл. Ен. V. 13.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора. Греб. 347.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Цвірінькання, -ня, с. Чириканье (воробья). Мир. ХРВ. 129.