Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica.
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Нако́пувати, -пую, -єш, сов. в. накопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накапывать накопать; нарывать, нарыть.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. Ум. плохенький, плохе́сенький.
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Попереказувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и переказати, но во множествѣ.
Стренчити, -чу, -чиш, гл. Рекомендовать, указывать, совѣтовать. Ажеж ти мені стренчив таке ледащо.
Тасканина, -ни, ж.
1) Продолжительное перетаскиваніе; возня при перетаскиваніи.
2) Драка, потасовка. Була там тасканина. Ум. таскани́нка.
Шуря-буря, ж. Вихрь.