Гматний, -а, -е. Гибкій.
Гнилка, -ки, ж. = гнилиця.
Ди́вний, -а, -е. 1) Удивительный, дивный, чудный. Скажу я тобі диво дивноє, що о Петрі Дунай замерзав. 2) Странный. Дивний чоловік Хведь! Чи він планетник, Бог його знає. То представиться Алкану-пашаті, трапезонському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Ум. Дивне́нький, дивне́сенький. Приснився мені сон дивненький, що приїхав мій миленький. Приснився козакові дивнесенький сон.
Дух, -ха и -ху, м. 1) Воздухъ. Паляниця як пух, як дух, як милее щастя. 2) Запахъ. Куривсь для духу яловець. Дух вовчий обмили. 3) Теплота. Тепера солома — ні духу з неї, ні що. 4) Духъ, дыханіе. Глянула, усміхнулась, — та й духу не стало. Й мати вмерла, в одній ямі обох поховали. Захопило дух. Так йому дух затягне, дише, дише, поки оддише. Ото мороз, аж дух захвачує. Над ним воли своїм духом дихали. бою́ся твого́ сина й ду́ху. Очень боюсь твоего сына. дух ле́дві зво́дить. Едва дышетъ. важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Гнѣваться, сердиться на кого. нечи́стим ду́хом ди́хати на ко́го. Быть неискреннимъ къ кому, обманывать кого. Король на нас нечистим духом дише, універсали єзуїтські пише. що ду́ху. Изо всѣхъ силъ. Пан, що було в його духу, пригнався. що ду́ху є зіпа́є. Кричить во все горло. без ду́ху прибі́гти. Запыхавшись отъ быстраго бѣга, испугавшись сильно, прибѣжать. ду́хом. Мигом. Духом збігає і принесе. Кинулись духом і, не справивши нічого, похапцем звінчалися, щоб ще не розлучила нас пані. 5) Духъ, мужество, смѣлость. Набравшися духу, мовляв. нагна́ти ду́ху. Напугать. 6) Духъ, душа. Малі тілом, та великі духом. нема́ ні ду́ха. Нѣтъ рѣшительно никого, ни души. Нема нікого, аж ні духа, а ні тобі лялечки. 7) Духъ. Із Отця, із Отця Дух святий виходить. І Дух Божий вітав над водами. 8) Духовъ день (праздникъ). До Духа не знімай кожуха. 9) Прорубь для ловли рыбы, закрывающаяся конусообразною кучею снѣга. — земляни́й. Паутина, которой земляные пауки выстилаютъ свои норы. Ум. душок.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать.
Каштелян, -на, м.
1) Кастелянъ, управитель замка.
2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. Він каштелян і райця королівський.
Палимон, -на, м. Большая палка. Гляди лишень, гадючий сину, щоб я тобі часом палимона не дав.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе!
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Статкує, то й має.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння.