Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати.
Гіренький, -а, -е., Ум. отъ гіркий. Гіренький мій світ!
Грошшя́, -шя́, с. соб. Деньги, деньжата. Дав йому грошшя нещисленного.
Даре́мно Cм. Даремне.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Конклав, -ву, м. Конклавъ.
Наштирити, -рю, -риш, гл.
1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти.
2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець.
Нокати, -каю, -єш, гл. Понукать (лошадь), кричать но.
Цікавитися, -влюся, -вишся, гл. Интересоваться.