Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнівати, -ваю, -єш, гл. 1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.
Доправува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збірає. Гол. І. 11.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто. Ном. № 7595.
Ло́мки, ло́мок, ж. мн. ло́мки льодові. Мѣсто, гдѣ бьютъ ледъ. Почали жолніре... людей серед зіми по ломках льодових у плуг запрягати. К. ЧР. 10.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.
Порозростатися, -таємося, -єтеся, гл. Разростись (во множествѣ). Кущі порозросталися.
Спродати, -ся. Cм. спродавати, -ся.
Упхати Cм. упихати,
Урожденець, -нця, м. Уроженецъ. Волч. у.