Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Не бери ямою капусти, бо звідніє.
Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
Майтола́ти, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Cм. майдалати.
Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина.
Попомуштрувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ.
2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі.
Тетерук, тетерюк, -ка, м. = тетервак. Глухий, як тетерук.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором».
Уця, уці, ж. = увця.
