Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью). Мнж. 177.
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Напе́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Нанѣжиться, наняньчиться.
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.
Чудак, -ка, м. Чудакъ. Cм. чудар. Чудак покійник, що рибу крав. Ном. № 12768.