Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Наї́сти, -ся. Cм. наїдати, -ся.
Найпа́к нар. = найпаче.
Обамбурити, -рю, -риш, гл. Ошеломить, огорошить. Часом засяде хто небудь та з-за дуба булавою як обамбурить по спині, то й пролежиш який час.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Соромляжий, -а, -е. = соромязливий. Така вже в нас соромляжа, мов засватана.
Сторожок, -жка, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ столбиковъ, за которыми движется заставка.
Цвіткований, -а, -е. Украшенный. Пояс сріблом цвіткований. Галера цвіткована, мальована.
Шкварити, -рю, -риш, гл.
1) Сильно нагрѣвать, жечь.
2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику.
3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить.