Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голопузя, -зяти, с. 1) = голопуцьок. 2) Бѣднякъ, оборвышъ. Вх. Зн. 11.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Н. п. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Орендарка, -ки, ж. Арендаторша.
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Почелядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть слугой, нанятымъ работникомъ.
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой. Желех.
Припорука, -ки, ж. Порученіе.