Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видра, -ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и вирва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.
Ґрулисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ растетъ или росъ картофель. Вх. Лем. 408.
Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья. Ном., стр. 294, № 121.
Надру́бувати, -бую, -єш, сов. в. надруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Надрубывать, надрубить, подрубывать, подрубить. Як вже надрубав дуже, — дуб похилився. О. 1862. V. 82. 2) Надсѣкать, надсѣчь.
Підрізати Cм. підрізувати.
Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.  
Розверти, -рну, -неш, гл. = розвернути. Гн. І. 179.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день! Ном.
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись. Новомоск. у.
Хрещеник, -ка, м. Крестникъ.