Відважний, -а, -е. 1) Отважный, смѣлый. Ой ти, Івасю, відважний козаче.
Кавпіти гл. Терпѣть нужду, нуждаться.
Лоти́к, -то́ку, м. = лотоки.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна.
Наволічи́ гл. = наволокти.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома.
Попідкошувати, -шую, -єш, гл. Подкосить (во множествѣ).
Пороздрочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Придти въ раздраженіе (о многихъ).
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Стернити, -ню́, -ни́ш, гл. Управлять рулемъ.