Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Та мені докучило в світі горюючи. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Не так живеться, як горюється.
Зліпити, -ся. Cм. зліплювати, -ся.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл.
1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались.
2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну.
Супряга, -ги, ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди каждому изъ хозяевъ.
Хрипавка, -ки, ж. Хрипота, осиплость.