Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байбарак, -ка, м. 1) Верхняя одежда у гуцуловъ: родъ суконнаго полукафтанья. Шух. І. 126. Гол. Од. 68. 2) Родъ крытой женской шубки, крытаго овчиннаго тулупа. Канев. у. Борз. у. Заробила в мене грошенят на байбарак. Г. Барв. 251.
Бздила, -ли, ж. Жукъ вонючка, Blaps. Мнж. 176.
Бляшка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бляха. 2) Головной уборъ невѣсты. Kolb. І. 43.
Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Босувати, -сую, -єш, гл. Ходить босикомъ. Що се ти босуєш? Лохв. у.
Зафактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. К. Досв. (1876). Заздалег. словце.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.