Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Млино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ млин. млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. Св. Л. 273. 2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Шух. І. 166. Ум. млиночок.
Підструнчити Cм. підструнчувати.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх. Рудч. Ск. І. 196.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ. Желех.
Розсвітати, -тає, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. ЗОЮР. І. 147. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Під ним (змієм) земля тілько стогне. ЗОЮР. II. 30.
Умилосердствоваться, умилостивиться Сусе, Сину Божий, відпусти нам гріхи; а умилосердися над нами. Kolb. II. 284.